Коханій
Рано-вранці тихесенько встану
Як щаслива ти спиш – подивлюся
Мені послана Богом кохана
За здоров’я твоє помолюся
І по воду піду до криниці
По садочку іду і гадаю:
«Що, цікаво, в цю мить тобі сниться?
Мабуть, те, як тебе я кохаю…»
Костенко Николай Алексеевич
Комментариев нет:
Отправить комментарий