Мамині зморшки
Зморшки лягають у мами під очі
Лягають турботи дітей…
А ми так далеко від отчого дому
Живем між чужих нам людей
Матусю, рідненька, голубка сивенька
Облиш всі тревоги й жалі
Хоч ми і далеко, та серцем с тобою
Як добре: ти є у житті
Мі часто прохаємо: Пробачте нам, матусю
Давно не були у обіймах твоїх
Але я до тебе всім серцем горнуся
В думках повертаюсь в наш дім
І діток своїх буду теж научати
Любити свій край і рідню
Тебе, моя нене, хранительку роду
В житті не залишимо одну
Нехай через роки, та все ж повернуся
До тебе на рідний поріг
Тобі, моя нене, одній признаюся
Мого ти життя оберіг
Зморшки лягають у мами під очі
Лягають турботи дітей…
Спішиш повертатись до отчого дому
До рідних, близьких нам людей
Григоренко Ольга Лукьяновна
Комментариев нет:
Отправить комментарий