Де соловей на флейті вигравав
Де соловей на флейті вигравав
Й акордом жайвір брав ранкові струни
І голос де на диво виростав –
Дитинство загубилося і юність
Там, певно, ще хвилюються жита
Цвіте картопля білим шумовинням
Комусь зозуля лічить ще літа
І сонце бризка жовтим ластовинням
Цвіте, співа нескінченне життя
А нам пора збиратися у вирій
Вже осінь вітром в спину підганя
Вплітає в коси сиву павутину
Як би ж то так, як птахи – до весни
Або хоч так, як листя у берези…
Гортає час прожити сторінки
Кладе всі справи наші на терези.
Скопчак Мария Ивановна
Комментариев нет:
Отправить комментарий