Сиди гуртом сім’єю біля хати
Сидимо гуртом сім’єю біля хати
Про щось ведеться некваплива річ
Я ще мала, бабуся, тато й мати
А поміж нами тиха тепла ніч
За грушу зачепилось срібне коло
По зорях у майбутнє вже іду
«Бабуся, ой як пахне матіола» -
Й голівку на коліна їй кладу
І знову ніч п’янка росою вмита
Немов вона – це я, а – вона
Солодким трунком поїть стигле літо
А в нім цвіте сімнадцята весна
Щоб казку не сполохати і словом
Своїм, обнявшись в мовчазнім хмелю:
«Матуся, ой як пахне матіола» -
І голову їй на плече схилю
Вечеря на столі давно холоне
Спішу синочка кликати на поріг
А він у нічки – мрійниці в полоні
На схрестях ще не сходжених доріг
І наспівала мені мить чудова
Що скоро, майбуть, і той час прийде
Внучатко видихне: «Як пахне матіола» -
Й голівку на коліна покладе
Арапина Наталия Михайловна
Комментариев нет:
Отправить комментарий