Яке життя прекрасне в дев’ятнадцять
Персидські килими лежать із квітів
І розсип діамантів на кущі
Над головою небо неосяжне, синє
Й шатро із оксамиту – уночі
А скільки зірок золотом-сріблом сяє
І вітер буйний, мов арабський кінь
Стрілою коло мене пролітає
Та стрімко мчить в безмежну синь
Бурштини і смарагди в буйних квітах
Рубіни на калинових гілках
Сніжинки перлами розсипались по світу
Кришталь лежить на річках і ставках…
За це життя прекрасне і безцінне
Яким Господь нагородив
Прийми подяку за твої творіння
Які через любов свою явив
Кельвич Ярина
Комментариев нет:
Отправить комментарий